img_13683

Як визначити розмір моральної шкоди

Питання визначення розміру компенсації моральної шкоди для вітчизняних юристів-практиків як і раніше залишається до кінця не вирішеним. На жаль, за всі роки незалежності український законодавець так і не спромігся розробити формулу, за допомогою якої можливо було б зробити обгрунтований розрахунок такої компенсації. Все, що ми маємо на сьогоднішній день, — це розмите поняття моральної шкоди і кілька статей Конституції і ЦК, що встановлюють право на її відшкодування і підстави відповідальності за її заподіяння. Є також відповідна судова практика та методичні рекомендації, але проблему розрахунку суми це не вирішує.

Що таке моральна шкода

Поняття моральної шкоди закріплено, як це не дивно, не в ЦК, а в ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду». Відповідно до цього документа, моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвели до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Але таке трактування підходить тільки для випадків заподіяння моральної шкоди незаконними діями саме органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду. І з розмірами компенсації тут все зрозуміло — він визначається з урахуванням обставин справи, але за час незаконного перебування під слідством чи судом, і повинен бути не менше одного мінімального розміру зарплати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Такий порядок визначено в Методичних рекомендаціях Мін’юсту «Відшкодування моральної шкоди» (лист від 13.05.2004 № 35-13/797)

Спроба — не катування?

Більш універсальне поняття моральної шкоди визначено в Постанові Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». З точки зору ВСУ, під моральною шкодою слід розуміти втрату немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Виходячи з цього визначення, моральна шкода — це шкода немайнового характеру, тобто не виражена у грошовій формі. Звідси й основна проблема при визначенні його розміру. Зрозуміло, що якщо вам спалили машину певної вартості, то і повернути повинні будуть цю суму. Але як правильно розрахувати моральну шкоду, яку було завдано в результаті втрати автомобіля?

Аналіз судових рішень, в яких позивачі просять в т. ч. компенсувати і моральну шкоду, показав, що такі вимоги часто збудовані на кількох моментах. Спочатку позивач посилається на норми ЦК, якими гарантується право на відшкодування моральної шкоди. Далі йде перерахування, в чому саме полягає моральна шкода: у душевних стражданнях, яких людина зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою; в приниженні честі та гідності фізичної особи та ін. І наостанок просто вказується сума моральної шкоди, яку, на думку позивача, відповідач повинен йому виплатити. Причому будь-який розрахунок у позовних заявах часто відсутній.

Розумність і справедливість — перш за все

У згаданих раніше Методологічних рекомендаціях Мін’юсту щодо стягнення моральної шкоди зазначено, що при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. При цьому моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, що підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування. Однак розмір відшкодування в будь-якому випадку повинен бути адекватним завданій моральній шкоді. Тобто при подачі позовної заяви заздалегідь провальним буде заявляти до відшкодування неадекватну ситуації суму — наприклад, якщо вас виселили з орендованої квартири в порушення умов договору, а ви зажадаєте моральної компенсації кілька десятків тисяч гривень. Хоча якщо зажадаєте всього пару тисяч, це теж не гарантія, що суд погодиться з такою сумою.

Але існує й інша думка — мовляв, хоч і не існує формули по розрахунку суми компенсації, тим не менш, вона повинна бути обгрунтована документами, які доводять, що заявлена сума відповідає ступеню перенесених моральних і фізичних страждань. Загалом-то, такий підхід служителів Феміди логічний. На думку юристів, моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв грошового вираження душевного болю, спокою, честі, гідності особистості. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням. Саме тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, тим більше, якщо така компенсація стосується юридичної особи. Погодьтеся, що вимога моральної компенсації від авіакомпанії у зв’язку із загибеллю близьких людей не йде ні в яке порівняння з такою ж вимогою по відношенню до сусідів, які затопили вашу квартиру.

Практикуючі юристи кажуть, що найголовніше — це переконати суд. Адже суддя, який розглядає справу, в першу чергу буде встановлювати факти й оцінювати докази, визначати наявність причинно-наслідкового зв’язку між обставинами справи і збитком, який заявив позивач. Зрештою, суддя не буде керуватися емоціями. Тому, викладаючи суть моральних страждань, не потрібно бити на жалість — спробуйте просто дати судді відчути ваше становище.

Зарубіжний досвід

У США і Великобританії використовуються три критерії оцінки моральної шкоди: концептуальний, особистісний та функціональний. При першому відбувається облік і визначення пошкодження або втрати окремих частин тіла, або встановлюється, який саме орган пошкоджений. Причому встановлюються мінімально і максимально можливі суми відшкодування в грошовому еквіваленті. При другому, особистісному підході суд зіставляє глибину моральних страждань і суму заявленої компенсації. Ці два критерії залежать від постраждалої особи і носять об’єктивний і суб’єктивний характер відповідно. При цьому враховуються не тільки страждання, але й загальний психологічний і фізичний стан, погіршення функціонування певних органів.

Але найпоширенішим є третій критерій — концептуальний. Зокрема, в США встановлена максимальна межа компенсації моральної шкоди у багатьох випадках. Наприклад, смерть потерпілого внаслідок злочину може бути оцінена максимум в $ 250 тис., а от розміри максимальних виплат за іншими популярними підставами відшкодування моральної шкоди (наприклад, за лікарські помилки) залежать від штату і можуть досягати величезної суми в $ 1 млн.

Думка експертів «Судово-юридичної газети»

Оскільки знаходяться психіатри та психологи, які намагаються відповідати на питання про суму компенсації завданої моральної шкоди, цю проблему не можна обійти мовчанням. Вже її назва містить в собі протиріччя. Частка «не» вказує на контрадикторності, взаємовиключення понять «майнова» і «немайнова» шкода. Звідси випливає, що немайновою може вважатися тільки така шкода, яка не має іманентно притаманного їй матеріального вираження. Тому будь-які пропозиції щодо матеріального виразу немайнової шкоди можуть базуватися тільки на угоді, тобто за своєю суттю є конвенціональними. Це, в свою чергу, виключає наявність наукових критеріїв матеріального вираження нематеріальної шкоди. Отже, питання про це не є експертним питанням. Відповідь на нього експертів (психолога або психіатра) є виходом за межі їх компетенції, оскільки засобами психології і психіатрії вирішити його неможливо. Тому слід вважати, що питання матеріального еквіваленту немайнвої шкоди має бути вирішене законодавцем.

Відсутність на сьогоднішній день адекватного законодавчого вирішення породжує численні спроби розробити методики, які дозволили б розрахувати матеріальний еквівалент моральної шкоди. Так, в роз’ясненнях і коментарях до нормативних актів з відшкодування майнової та моральної шкоди наводяться пропозиції С. І. Шимона. У них виділяються певні різновиди моральних і психічних страждань і кожному присвоюється свій коефіцієнт. Так, наприклад, за характером моральні страждання поділяються на прості, душевні і психічні, пов’язані з фізичним болем, з коефіцієнтами відповідно 1-1, 5-3. Тобто психічні страждання, пов’язані з фізичним болем, на думку автора цієї пропозиції, як би в 2 рази важче душевних страждань і в 3 — простих страждань. Але чим вони різняться між собою і, що головне, як довести їх наявність, залишається невідомим.

 

 

 

 Єгор Желтухін | Судово-юридична газета № 45

Комментарии запрещены.




Новости партнеров

Погода, Новости, загрузка...